Тривожність – це психологічна особливість особистості, емоційний стан, яке носить негативний характер. Від страху емоція відрізняється тим, що носить невизначений характер. Якщо страх – цілком певна характеристика психологічного стану, його коріння відомі і визначені, то тривожність – це відчуття, витоки якого часто незрозумілі самій людині.
Форми тривожності
Спадковість – один з факторів, від якого залежить підвищена тривожність індивіда. Схильність до психозів тією чи іншою мірою закладена в генах кожного з нас. Другим за значимістю фактором можна вважати негативний особистий досвід, до якого можуть приєднатися помилки у вихованні.
Психологи виділяють такі види тривожності:
- Особистісна, яка характеризується тим, що людині притаманна підвищена тривожність в тих питаннях, які для інших не стають приводом для занепокоєння. Її ступінь, характер, яскравість прояви залежить від характеру, генів, темпераменту суб’єкта, від його здібності до спілкування, сприйняття інформації.
- Ситуативна тривожність проявляється в певних стресових ситуаціях. Ступінь, рівень реакції на них залежать від особистісних параметрів індивіда. Людина може бурхливо відреагувати на дрібну проблему, при цьому бути абсолютно адекватним у більш критичних ситуаціях.
Як проявляється емоція
Прояв тривожності виражається в психологічному очікуванні, неспокої чогось невизначеного, наприклад, непередбачених подій. Зовні це проявляється в тому, що людина стає неспокійним, дратівливим. Він втрачає здатність до концентрації, починає метушитися, пульс частішає, дихання стає частим, переривчастим. Відчуття при цьому зростають по наростаючій, хвилеподібно. Психологи виділяють такі ступені тривоги:
- Внутрішнє напруження, занепокоєння, дискомфорт, витоки якого чітко не визначені.
- Якщо прояв тривожності виходить на наступний рівень, ступінь напруги підвищується. У цей момент з’являється дратівливість, нервозність, людина починає акцентувати увагу на негативі, розглядати будь-яку ситуацію з негативної точки зору. Відчуття невизначеності, небезпеки наростає в геометричній прогресії.
- На 3 стадії суб’єкт відчуває жах, перед, як здається, неминучою катастрофою. Розмір страху при цьому зашкалює, хоча може зовсім не відповідати характером, величиною реальної загрози.
На останній стадії розвивається боязко-тривожне збудження, подолання тривожності у цей період ускладнене психо-емоційним станом людини. Буря емоцій супроводжується панічним пошуком допомоги з будь-якої сторони, руховою активністю без особливої мети, розуміння того, що відбувається.
Як подолати тривожність
Діагностикою, лікуванням подібних станів займаються спеціально навчені люди – психотерапевти, психіатри, психологи. Яка між ними різниця:
- Психіатри – спеціально навчені люди, які лікують психічні розлади.
- Психотерапевти володіють медичною освітою, однак їх поле діяльності обмежена лікуванням психологічних розладів. Психічні захворювання знаходяться не в їх компетенції.
- Психологи – фахівці без медичної освіти, які займаються відносно легкими випадками психосоматичних розладів.
Подолання тривожності – основна задача, яка допоможе особистості адаптуватися до ситуації, не дозволить зійти з розуму. До кого з фахівців звертатися залежить від ситуації, причини, які викликали настільки значущий емоційний зрушення.
